Друк
PDF

Церква ЄХБ м. Червоноград

Григорій Іванович Комендант виступає на богослужінні з нагоди посвячення Дому МолитвиЧервоноград – шахтарське місто, в яке з різних околиць з’їхались люди на роботу. Приїхали сюди і віруючі люди, які повірили у Господа в інших місцевостях і саме з таких людей в Червонограді утворилася церква. Тут вони, поселились, працювали та почали збиратися по домах для вивчення Слова Божого. Вони разом читали, молились, співали, мали добрі, теплі спілкування.
Кандидати до хрещенняПершим з віруючих був брат Порва Тимофій, який проживав на старому місті, потім переїхала родина Сільчуків і Лук'янчуків, які вже були добрими проповідниками. І так з кожним роком ставало все більше і більше віруючих, але ворог хотів пошкодити ділу Божому: почались переслідування. Вони призвели до того, що утворилось три громади: в м. Соснівка церква ХВЄ,
в м. Гірник церква ЄХБ Ради Церков і в м. Червонограді церква ХВЄ.Пастор церкви ЄХБ в м. Червонограді Савка Ярослав Васильвич з дружиною Анною Миколаївною
Переслідування посилювались - не дозволяли проводити богослужіння, дітей забороняли приводити на зібрання - і перед багатьма віруючими братами та сестрами повстав виклик: «Що робити далі? Що буде з нашими дітьми?». І в 1984 році, в лютому місяці, церква прийняла реєстрацію, де багато братів і сестер, які були на той час членами церков в Соснівці, Стремені, Гійчу, Волиці, Раві-Руській, Забір’ї, Миляві і багатьох інших містах та селах об’єднались для спільного прославлення Господа.
В організації церкви брали участь такі брати: Матвіїв В.М., Лук’янчук М.Я., Ковальчук К.І., Думич М.Л. Відповідальність за проведення богослужінь було покладено на брата Вовка Андрія. Першими, хто присвятив свій дім для проведення зібрань була сім'я Стародуба Івана, яка проживала в с. Сілець. Через деякий час в церкві з'явився хор, першим регентом якого був брат Михайло Михайлець.
Після хрещенняВ 1985 р. відбулося перше Святе Водне Хрещення, де троє осіб вступили в завіт з Господом.
Весною 1985 р. Церква придбала дім під будівництво Дому Молитви та почалась реконструкція. Роботи звершувались з палким бажанням і ревністю до діла Божого. І вже 13 жовтня 1985 року відбулось посвячення Дому Молитви за адресою: с.м.т. Гірняк вул. Шевченка 23. На цьому посвяченні були брати з Києва - Яків Дуконченко, Григорій Комендант, зі Львова – Роман Білас і Володимир Матвіїв. В цьому ж році відбулось перше рукопокладання брата Вовка Андрія на пресвітерське служіння та братів Ковальчука Кароля, Богдана Степана, Павліцького Миколи на дияконське служіння.
З того часу церква почала зростати духовно та кількісно і кожного року відбувалосьПосвячення Дому Молитви 12 вересня 2004 року хрещення. Богослужіння, особливо вечірні, проходили під натхненням Духа Святого. З молоддю почав займатися брат Микола Павліцький, який зміг об'єднати молодь та надихнути її на служіння. Але ворог не спить і з різних боків почав впливати на церкву через братів з інших церков. Це призвело до того, що в церкві з'явились непорозуміння і в 1991 році частина братів та сестер, які колись були в Союзі Ради Церков, знов повернулись туди на чолі з братом Вовком Андрієм. Але церква не впала духом і почала ревно молитись та щиріще любити один одного. Тоді пресвітерське служіння перейняв брат Матвіїв В.М., який в той час вже був заступником старшого пресвітера по Львівській області.
Посвячення на служінняУ 1993 році церква погодилась будувати Дім Молитви в м. Червонограді, тому що майже всі члени церкви проживали там.
В грудні місяці було отримано дозвіл і місце для будівництва Дому Молитви.
Весною 1994 р. почалась заготовка матеріалів, підготовка документації і в 1995 році почались будівельні роботи. Десять років наполегливої роботи, але Бог допоміг завершити це будівництво. Було нелегко, але були віра та надія на Бога і ні одного дня робота не стояла через нестаток фінансів, які Бог посилав вчасно і скільки було потрібно. Всю роботу старалися виконувати своїми власними силами. Особливо в пам'яті стоять ті дні, коли брати та сестри працювали в лісі, щоб заробити матеріал. Сніг, дощ, спека, холод – але ніщо не загасило бажання збудувати Дім Молитви в Червонограді. Відповідальність за будівництво була покладена на брата Степана Іванусу, який віддав багато сил і здоров'я цій праці. Ще два брата Степан і Богдан Пиріг, які в той час вже були на пенсії, теж віддали багато сил і здоров'я, адже кожен день вони прагнули звершувати цю працю. Якщо подивитись в загальному, то виникає бажання відзначити кожного брата, кожну сестру, які працювали, жертвували фінанси та молились.
Рукопокладання на пасторське служінняОсь так влітку 2004 року Бог допоміг завершити будівництво і здати його в експлуатацію, а 12 вересня відбулось урочисте богослужіння посвячення Дому Молитви в м. Червоноград. В цьому служінні брали участь:
- брат Григорій Іванович Комендант – голова Союзу ЄХБ, м. Київ;
- брат Іван Миколайович Романюк – старший пресвітер у Львівській області;
- брат Володимир Домашовець – США;
- хор центральної церкви м. Львова;
і багато братів та сестер з різних міст і сіл.
З того часу там, де колись в м. Червонограді, стояв танк - пам'ятник, який нагадував про визволення України від ворогів, стоїть Дім Молитви, в якому звучить проповідь про Ісуса Христа, який Своєю смертю і Своїм Воскресінням звершив і дає духовне звільнення з рабства гріха і покарання за гріх.
Слово настановиВ 1994 р. брат Матвіїв В.М. перейшов на служіння у м. Київ заступником Голови Союзу і церква залишилась під керівництвом двох дияконів – Ковальчука К.І. та Богдана С.П. Церква росла і кожного року Бог додавав спасених до членів церкви. Через деякий час утворився хор, в якому брат Савка Ярослав із с. Волиця, де він звершував служіння диякона і керівника молоді, був регентом.
В 1996 р. церква м. Червоногруда обрала брата Савку Ярослава Васильовича на служіння пресвітера і 14 вересня 1997 року відбулось його рукопокладання. В цьому служінні брали участь брати:
- Матвіїв В.М. – заступник Голови Союзу Церков ЄХБ України;
- Шльома Б.М. – заступник старшого пресвітера у Львівській області;
- Матвіїв Т.Г. – пресвітер церкви ЄХБ с. Волиця;
Також був присутній хор з церкви с. Волиця, який чудовим співом славив Господа.
На долю пресвітера випали нелегкі обставини, тому що тривало будівництво Дому Молитви і водночас треба було звершувати духовну працю. Але з Божою допомогою церква встагала зроби обидві справи. Почали проводити різні євангелізаційні служіння, де люди каялись, згодом приймали хрещення. Водночас відбувалось очищення та освячення членів церкви.
Згодом прийшли нелегкі часи в Україні: почала змінюватись валюта, дорога на с. Гірник була важкою, бо в той час не було чим їхати через зняття з рейсів багатьох автобусів, не вистачало бензину і церква прийняла рішення вечірні зібрання проводити в Червонограді, у будівельному вагончику. А з 2000 року церква повністю перейшла у м. Червоноград, де почали робити ранкові служіння: спочатку у вагончику, потім в нижньому, а надалі вже в основному залі.
Урочисте богослужінняВ 2003 р. відбулось рукопокладання брата Сергія Івануси на дияконське служіння. В цій події брали участь такі братии: Семчук Володимир Романович, заступник старшого пресвітера; Пелек Віктор Іванович, член обласної ради.
В 2007 році церкву залишила сім'я Ковальчуків Кароля і Галини, яка переїхала у Львів на постійне місце проживання і тому в церкві постала потреба у нових служителях та проповідниках. Служіння регента доручили сестрі Любові Савіцькій, яка в той час навчалась у семінарії. Також в церкві утворився струнний оркестр під керівництвом брата Ярослава Савки, який і веде це служіння. В церкві з’явились відділи, через які почалася звершуватись праця:
- відділ благовістя на чолі з братом Андрієм Матвієвим;
- дитячий відділ, під керівництвом брата Андрія Івануси;
- молодіжний, де виконував служіння брат Сергій Івануса;
- сестринський – сестра Оксана Івануса;
- молитовний – брат Ярослав Івануса;
- рекламний – брат Рувим Бабінчук.
Хрещення 2004 рік2008 р. - церква почала звершувати місіонерську працю по утворенню нової церкви в м. Сокалі.
У 2009 році церква відсвяткувала свій перший ювілей – 5 років, де в урочистому служінні послужили: брат Романюк І.М. – старший пресвітер області; брат Довганик М.В. – заступник старшого пресвітера. Хор та оркестр своїми піснями прославили Господа.
В 2010 р. церква вибрала на випробувальний термін брата Андрія Іванусу та брата Сергія Риля на дияконське служіння, а брата Андрія Матвіїва – на служіння благовісника.
Хрещення 2006 рікШвидко проминув рік, всі брати, за оцінкою церкви, успішно пройшли випробувальний термін і вже 9 січня 2011 року відбулось рукопокладання, в якому приймали участь брати Романюк І.М. і Довганик М.В.
По-особливому Бог благословив церкву в 2011 році. Церква поповнилася 14-ма новими членами, які прийняли водне хрещення.
На сьогоднішній день церква продовжує благословенно звершувати своє служіння як в м. Червонограді, так і в Сокалю, Гірнику, Соснівці.

Церква ЄХБ м. Червоноград

Адреса:
80100, м.Червоноград,
вул.Б.Хмельницького 36
тел. 249 49 719

Кількість членів: 117
Пастор:

Савка Ярослав Васильович