Весняний день молитви

Весняний день молитви

Скільки маєте хліба? Мк.6:38
Весняний день молитвиПід такою темою у Львівській Центральній церкві пройшов Весняний день молитви. Ця конференція зібрала близько сотні сестер з цілої області. Анна Дорошенко, відповідальна за сестринське служіння у Львівській області, звернулася до присутніх зі словом привітання.

Далі пастор Ярослав Назаркевич прочитав і Псалма 18. Ярослав Іванович наголосив, що наша молитва скеровує руку, що тримає всю землю. Господа годиться прославити за все Його твориво. Тож наповнимо наші серця славою Господу. Ще одна причина для вдячності – це Боже Слово, воля Божа, що говорить до всіх нас. Сила в істині, в Божому Слові. Ми часто терпимо, коли ми не сильні в істині. Стоячи в обітницях, ми можемо мати силу і мудрість. Наше майбуття заховане в істині Божого Слова. Після таких слів брат Ярослав закликав сестер до молитви-вдячності Богу. 
Сестра Анна наголосила, що ми маємо бутиВесняний день молитви вдячними, що живемо в Україні і що в наш час маємо вдосталь хліба.
На зустрічі присутні засвоїли два уроки. Перший урок розкрила Людмила Костишин. Вона прочитала із 1Цар.17:1-16. Прочитавши історію Іллі та вдови, сестра Людмила розкрила історичний та релігійний фон того часу: народ Ізраїля, під керівництвом царя Ахава, відступив від Бога. Через це в народі зникають благословення, лише для Іллі в Бога є і їжа, і вода. Коли ж пересихає потік, то Бог не залишає його, а посилає до сидонської вдови.
Що ж творилося в душі цієї жінки, коли їй треба було віддати останній кусок хліба незнайомцеві, що до неї прийшов. Це є прикладом для нас. Не бійся, сестро, довірся Богу, Він не залишить в біді свою дитину. Бог спроможний діяти через жінок. А скільки ми маємо зараз того хліба, щоб поділитися з іншими? Чи ми виконуємо волю Божу в своєму житті, подібно Іллі? Чи готові ми віддати щось своє ближньому? Але які нас чекають покарання, коли ми відступимо від Бога, як Ахав та ізраїльський народ!
Весняний день молитвиДалі сестра Анна розповіла про сестринське служіння в Україні. Вона зауважила, що ми тепер стали набагато занятіші, навіть коли потрібно іти на молитву. Але є служіння від Бога, що призначене саме для сестер. Після цього сестри поділилися по невеличких групах для молитви за сестринське служіння в Україні.
Після молитви Оксана Семчук зачитала шостий розділ Марка. В цьому уривку розповідається, що Ісус відсилає своїх учнів по-двоє на практичні заняття. Коли учні повернулися, то Ісус дає їм час для відпочинку, але люди постійно ідуть слідом за ними. Ісус турбувався також і про всіх людей, він дав їм духовну їжу, а тілесну їжу сказав, щоб дали їм учні. Він сказав: “Скільки маєте хліба?” І скільки ж знайшлося – п’ять хлібів і дві риби. Але Ісус і з малого може зробити велике.
Бог і з нашого малого може зробити велике. Не дивімося на те, що ми маємо не так іВесняний день молитви багато. Ісус хотів, щоб учні нагодували людей, Він хоче, щоб ми нагодували навколишніх. Бог питає: “Скільки маєте хліба? Дайте їм ви!” Чи готові ми поділитися цим хлібом?
Після цього уроку сестра Наталя із церкви м. Броди поділилася своїм свідченням того, що в її житті зробив Бог.
Анна Дорошенко звернула увагу сестер на те, що Україна була житницею СРСР. Сьогодні перед нами є ще хліб. Нашу Україну хочуть поділити за різними критеріями. Всі закони, що приймаються в Україні, стосуються нас, наших братів, нашого Союзу. Ми не знаємо, що нас чекає, чи довго в нас буде свобода.
Скільки ж у нас є хлібів, чи наповнені ми хлібом небесним? Прагнемо ми Його хліба чи хліба тілесного? Ісус каже: “Я – хліб життя”.
Сестра Анна знову закликала всіх присутніх до молитви за братів-керівників нашого Союзу. Після молитви сестри роздали усім подаруночки – дорогоцінний хліб. Завершилась конференція молитвою сестер обласного сестринського комітету. Після цього на сестер чекав смачний обід.