Жертва хвали

«Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять» Євр 13:15).
Ідея жертви в Біблії зустрічається дуже часто. Велика частина книги Левит присвячена саме цій темі. Бог впродовж довгого часу вимагав принесення жертви для покриття людського гріха. Для умилостивлення Його святості мусила пролитися кров невинної тварини.
Коли Ісус Христос помер на хресті за наші гріхи 2000 років назад, Він умилостивив святість Божу. Він задовольнив Божу справедливість. Кров, принесена в жертву на Голгофі, стала останньою жертвою за людські гріхи.

Хоча необхідність в кровній жертві завершилась на Голгофі, принцип жертви не був анульований в Новому Заповіті. Бог продовжує вимагати жертву від Своїх дітей. Ця жертва відрізняється від кровної за своєю природою. Автор послання до євреїв називає її «жертва хвали».
Отже, Господь очікує, щоб ми хвалили Його.
Хвалити Бога - це захоплюватися Його характером та Його діями. Це розмовляти з Ним про Нього Самого. Це словесно описувати Його сутність, використовуючи для цього всі свої знання і зусилля.
Але, автор послання до євреїв говорить не просто про хваління Бога. Він закликає приносити жертву хвали.

Що значить фраза «жертва хвали»?
Це повертає нас то теми жертвоприношень. Якою повинна була бути жертва? - Найкраща, без всякої вади і пороку. Вона не могла бути дешевою, такою що немає ніякої вартості для людини. Для того, щоб принести жертву потрібно було заплатити ціну. Для того, аби пожертвувати, потрібно було взяти щось зі свого і віддати Богові.
Звідси виходить, що Бог не хоче, щоб ми хвалили Його будь-як. Він не хоче, щоб наше хваління було механічним повторенням якихось завчених фраз і підняттям рук за компанію з кимось. Бог хоче, щоб наша хвала була жертвою з нашого боку.

За яких умов наша хвала є приємною жертвою для Бога?
•Це відбувається тоді, як ми щоденно присвячуватимемо свій час для прославлення Бога. Часто ми в молитві поспіхом скажемо кілька слів про велич Божу, попросимо про все що потрібно і спішимо до своєї щоденної роботи. Чи це жертва хвали? Скоріше за все це просто виконання свого обов`язку. А як було б добре, коли б ми з вами щоденно мали спеціально відведений час для того, щоб хвалити Бога. Це була б жертва хвали. Бо ми б мусили викрояти частинку із нашого дорогоцінного часу і використати її не для власних цілей, а присятити її Богові.
•Це відбувається тоді, коли ми приймаємо рішення хвалити Бога в тяжких обставинах. Коли ми співаємо від сердечної радості - це добре, це звичайна реакція. А от коли нам важко, а ми співаємо Господові - це жертва хвали. Це ціна наших зусиль. Коли важко навіть рот відкрити, а ми докладаємо зусилля волі і приносимо хвалу - це жертва хвали.
• Це відбувається тоді, коли ми прикладаємо всі свої інтелектуальні зусилля для хваління Бога. В Старому Заповіті була жертва цілопалення. Її повністю потрібно було спалити. Так і ми повинні, образно кажучи, «згорати», віддаватися на всі 100% у хвалі для Бога. Потрібно:
- систематично, вдосконалювати свій запас слів, якими можна в молитві описувати велич Божу;
- читати Слово Боже, щоб краще усвідомлювати перед Ким ми стоїмо;
- зауважувати і цінувати всі Божі благословення в нашому житті;
- коли ми співаємо пісні прославлення Бога, вдумуватися в смисл цих слів, відчувати їх серцем, що повинно відображатися на обличчі.
- щиро, а не вимушено підходити до поклоніння Богові.

Бог завжди бажає чути нашу хвалу на Його адресу. Хвалити Бога - основне наше призначення на землі. Це можливість виразити свою любов до Бога. Хвала зближає нас з Богом і зміцнює нашу віру в Нього. Бог хоче, щоб ми знайшли в собі мужність хвалити Його постійно, незалежно від нашого настрою і життєвих обставин.
Тож, не жаліймо свого часу і інтелектуальних зусиль для того, щоб в найкращих словах віддати достойну хвалу нашому Богові.
«Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!» (Пс.146:1)

ОЛЕГ БОРИС